|
Головна |
|
Ура-а-а!!! Нарешті і я зможу спілкуватись з усім світом простою, логічною, нейтральною мовою ESPERANTO! |
|
Чому для міжнародного спілкування потрібна саме міжнародна мова? Чи не достатньо англійської? Чи вона не є міжнародною? Ні, як це не дивно. Нема жодного документу, що засвідчує статус англійської як міжнародної. Практично жодний міжнародний захід не зас- тосовує тільки одну мову. Але таке широке вживання англійської мови вочевидь указує на необхідність мови міжнародного спілкування. У того, хто щось активно просуває, мабуть, є якась мета, чи не так? Давайте трохи подумаємо, хто саме це робить? А робить це той, кому це вигідно, чи не так? Питань нема? Не всі мабуть знають фразу Г.Форда, яку він висловив ще у 1928 році: “Якщо ми хочемо поставити світ на коліна, треба зробити так, щоб усі розмовляли нашою мовою”. І що ж ми зараз бачимо? Втілення в життя мрії американського автомобіліста за дуже активної чиєїсь допомоги (дуже цікаво було б дізнатись саме чиєї...)! Придивіться уважно навколо, наприклад, до розкладок газет та журналів. Скільки англомовних назв! В магазинах, які на 90% перетворилися на міні-, супер-, мега-, гігамаркети, у які нас запрошують зробити не покупки, а зробити шопінг. Назви товарів часто-густо взяті з англійськоїБуло б дуже цікаво дізнатися, який відсоток назв загальної кількості організацій, назв періодичних видань та товарів широкого вжитку складають не україномовні? |
|
Саме це може показати розміри біди, яка чекає на Україну (і не тільки!), якщо не протидіяти їй. Дуже смішно виглядають англомовні написи зроблені кирилицею. “Шопінг Молл” - зустрічає нас напис на центральному вході до універмагу “Україна”. Ті, хто не знає англійської мови, не розуміють його, іноземці, які не володіють кирилицею, теж навряд чи здогадуються про його зміст. Тож на кого розрахований цей напис?.. Виходить, для того, щоб розуміти, що написано на вивісках, афішах, табло у столиці України, необхідно вчити англійську! Абсурд… Чого вартий напис, що “прикрашає” підземний перехід під центральним майданом України: “Український народний фаст фуд”... А ось і свіжий приклад: на 5-му каналі кримінальні новини відтепер називається CRIME NEWS… І коли йдеться про знаменитості, вживається англізм “селебритіс” ... Дивуватися тут нема чому - адже приклад нам показують з самих верхів. Усі вже звикли, що керує нашою Верховною Радою не її Голова, як записано у Конституції, а Спікер, і головує він не чим іншим, як Парламентом. Часто-густо новини повідомляють нам не речники, а ньюс-мейкери, керівник Комітету з Прав людини перетворилася на омбудсмена. Чи красиво називати жінку таким словом? Хто ж це займається поступовим вбивством української мови? Як не дивно, але головним чином цим займаються наші журналісти - немов би вихваляючись один перед одним — хто “вверне” якесь нове англійське слівце… Його потім по-мавп’ячому підхоплюють інші… Невже усім байдуже, що таким чином поступово відбувається процес англізаціїї українського суспільства? Невже наші керівники не усвідомлюють, наскільки важливо зберігати державну мову?! Здається, що зараз в нашому суспільстві запанували сноби - це вони, вивчивши декілька слів та фраз, поспішають продемонструвати оточуючим, які вони просунуті. А як же ж - стільки часу та грошей витрачено на курси, приватних вчителів, треба ж це якось використати... Потихеньку зникають українські слова, замінюючись(!) англійськими. Усе краще стало “праймом”, вихідні - “уїк-ендом”, гараж та стоянка автомобілів - “паркінгом”, відпочинок - “релаксом”, торгова марка - “брендом”… А майже співзвучне “тренд” має аж 6 значень*. Цей список, нажаль, можна продовжувати дуже довго. Ми зробили невеличкий експерімент, в результаті якого виявилось, що мало хто з перехожих зміг розтлумачити такі “популярні” нині слова як “блокбастер”, “саундтрек”, “фронтмен”, “беквокал”, “трилер”, “драйв”, “сітком”, “прайм”, “бренд”, “гламур”... Мабуть, початок гібридно-мутантним назвам дав “Київстар” - що-що, а мавпувати у нас вміють: спочатку, незважаючи на неінтелігентну асоціацію зі співзвучним українським словом, почали множилися різноманітні “-лайни”, потім з’явився “-холи”, “-плази”, “бутіки” (що, доречи, в рідній для цього слова французькій мові воно означає зовсім не “фешенебельний модний магазин”, як вважають наші проні прокопівни, а всього-навсього “крамничка”) “FREEДОМ”, “city”... Ось свіжина - інформаційні відділи організацій (у тому числі і у київській адміністрації) перетворюються на Call-центри. Що погано, так те, що такі “нововведення” вважаються як прямування до Європи… Насправді ж це звичайний снобізм і зневага до рідної мови та країни… За інерцією наші ура-патріоти продовжують боротьбу проти русифікації і зовсім не помічають значно більшої загрози з боку іншої мови, мови зовсім чужої, яка виходить головним чином з-за океану, від країни, яка не має своєї власної національної культури. Тому вона з великим задоволенням руйнує історичну цінність, якою є національна мова - невід'ємна складова культури. Часто ми як діти, яким подарували шоколадку, радіємо, що нам подарували кілька тон літератури англійською… Геть забули, де знаходиться безкоштовний сир і те, що ділові люди нічого не роблять просто так - вони добре знають, що витрачені кошти повернуться і ще й з відчутним “наваром”. Швейцарський професор Франсуа Грін підготував доповідь на тему, який зиск має Велика Британія з широкого вживання англійської у ЄС. Тож проблема існує, незважаючи на те, помічають її або ні. Хотілося б не тільки констатувати цей факт але й показати можливий варіант вирішення цієї проблеми. Таке широке використання англійської дуже яскраво висвічує нагальну потребу мати мову взаєморозуміння між людьми різних країн та народів - це беззаперечно! Міняти англійську на будь-яку іншу (наприклад на німецьку або на іспанську) не має сенсу - проблема залишається. Так що, безвихідь? Ні, вихід є, багато з нас його знають, але не можуть вийти з-під тиску, з-під практичної зомбації, яка здійснюється з боку дуже зацікавленої сторони. Єдина альтернатива у цій ситуації - це помірковане відношення до мови, яка є міжнародною за походженням, яка з 1887 року готова працювати на рівноправне та легке спілкування між людьми усієї земної кулі! Приблизно 2 - 3 мільйони землян на усіх 5 –ти континентах (а з угорським космонавтом Фаркашем ця мова побувала у космосі), вже користуються нею для задоволення своїх різноманітних потреб і, повірте, отримують від цього велике задоволення. Багато з тих, хто читає ці рядки можуть вважати це міфом, але прочитайте статтю “Де міфи, де реальність?” (переклад М.Лінецького) швейцарського психолога Клода Піро (Claude Piron) і вам багато стане більш зрозумілим. Щоб з’ясувати який з двох сортів пшениці кращий, треба на двох ділянках їх посіяти, а потм порівняти і виявити який з них кращий. Так само, щоб довести доцільність підтримки міжнародної мови есперанто, треба просто порівняти конкурентів! Зробіть це також і ви з відповідними висновками.
* Інформація з Вікіпедії: Тренд - загальна тенденція у разі різноспрямованого руху Конкретно: 1. Тренд - основна тенденція зміни часового ряду. 2. Тренд в економіці - напрямок переважного руху показників. 3. Тренд в моді - актуальний (найближчий, короткостроковий) напрямок, що періодично повторюється, тенденція розвитку моди. 4. Тренд в мережі інтернет - збільшення кількості пошукових запитів, повідомлень, тем, статей з певної тематики. 5. Тренд у промисловій автоматиці - журнал подій, що містить значення часу і значення кожного входу і виходу програмованого логічного контролера в цей момент. 6. Тренд - потовщена частина, якою закінчується веретено якоря. Чи усі розуміють коли і про що йдеться? |
|
Ініціатор та керівник ПКЦ “ЕСПЕРАНТО” |